Марійка, 10 років, Дніпропетровська область

Марійка — учениця 3 класу, маленька дівчинка з великим серцем і ще більшим світлом всередині. З першої хвилини знайомства, з того моменту, коли вона почула, що її запрошують у лікарняну школу, вона беззаперечно стала «своєю». Бо приходить Марійка до школи Супергероїв не просто вчитися — вона приходить жити, відчувати, відкривати цей світ по-своєму, щиро і з захопленням.

Дівчинка від народження має проблеми із зором, вона сприймає світ особливо, із жадібністю до кожної деталі, а тому обожнює навчання. Для неї кожен урок — це пригода, кожне завдання — виклик, який вона приймає з посмішкою. Вона творить, фантазує, вигадує і дивує. І пояснює це ось так:

«Я хочу взяти від життя усе: нові враження, відчуття, емоції!» — каже Марійка.

Її думки — глибокі, її ідеї — яскраві, а її старанність надихає навіть дорослих.

Дівчинка навчається за індивідуальною освітньою траєкторією: у власному темпі, з урахуванням її потреб і можливостей. Для неї підбираються особливі формати завдань, більше усних пояснень, творчі вправи, багато живого спілкування.

На уроках української мови Марійка полюбляє відправлятися у віртуальні подорожі. Вони розвивають творчу уяву, зменшують втому, включаючи кінестетичну пам’ять. А на уроках математики супергеройка перетворюється на дослідника — геймера, який готовий проходити квести, вправно вправляється з пазлами. Активно та без страху опановує можливості дошки EdPro.

Марійка із задоволенням працює на заняттях, активно відповідає, ставить запитання і завжди намагається зрозуміти більше. Освітній процес для неї — це не просто уроки, це простір, де вона розкривається і відчуває себе впевнено. Обожнює школярка й уроки Дизайну і щодня просить педагога початкових класів пані Наталію після занять зробити щось своїми руками.

Наша Марійка не просто учениця, вона приклад! Приклад того, як любити життя у всіх його проявах, як радіти дрібницям, як не здаватися і йти вперед, навіть коли складно. І мріяти, незважаючи ні на що. Дівчинка мріє про післяопераційний час, коли вона побачить прекрасний світ навколо чітко, реально, кольорово…

Коли супергеройка потрапила у лікарню вдруге, вона стала амбасадором школи Супергероїв. Сусідів по палаті, нових дітей із відділення — усіх із шаленим ентузіазмом запрошувала із собою на заняття. Розповідала, скільки всього нового, цікавого, незвичного можна узнати, прийняти, відчути на уроках улюбленої вчительки, пані Наталії, у «супергеройській» школі. А з тими, хто боявся, вагався або просто був засмученим, дівчинка швидко знаходила спільну мову, підтримувала, підбадьорювала, ставала «своєю».

Марійка — це про силу, яка тихо випромінює тепло і огортає всіх навколо, про добро, яке відчувається поруч, про віру, яка живе всередині. І саме такі діти нагадують нам усім: справжні супергерої серед нас. А мрії у таких дітей завжди здійснюються. Бо мріяти у лікарні — це теж суперсила!